В пошуках таланту

Для того щоб навчити іншого

                                                              потрібно більше розуму,

                                                                                ніж для того,

                                                                                щоб навчитися самому.

                                                                                                            М.Монтень

Основною перетворюючою ланкою в Державі виступає соціаль­ний інститут - школа. Центральною дійовою перетворюючою особою - вчитель. Це його розумним серцем пробуджується і обігріваєть­ся культура народу, він є першоджерелом і духовним пастирем для тих, хто тихо народжується в селі і гучно Залишає цей світ у столицях.

Сьогодні вчитель перебуває в принципово нових умовах,  між процесом динамічного оновлення знань і недостатнім рів­нем їхньої професійної компетентності, коли відсутня жорстка регламентація роботи вчителя, змінюється система цінностей, стиль мислення, виникає необхідність готовності до прийняття нетрадиційних самостійних рішень, впровадження інноваційних та інтерактивних  методів навчання.

Для творчого вчителя, - це сприятливі умови для саморозвит­ку, самопізнання,  самовизначення.

Трудове навчання — загальноосвітній предмет, який складає основу предметного наповнення освітньої галузі "Технології".

Предмет має на меті забезпечити підготовку учнів до трудо­вої діяльності у різних сферах виробництва та домашньому господарстві, дати учням загальні відомості про основи виробництва, сучасну техніку, технологічні процеси управління, основні групи професій та вимоги професій до людини, залучити учнів до основ­них видів проектно—конструкторських і технологічних робіт, сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань.

Вирішення цих завдань забезпечується специфічністю змісту трудового навчання.

На посаді вчителя трудового навчання я працюю з 1996 року. За фахом — вчитель географії. В 2005-2006 н.р., а також в 2006 – 2007 н.р. працював і працюю над проблемою  „Використання народних ремесел на уроках трудового навчання на основі особистісно – орієнтованих підходів”.

За 10 років роботи на посаді вчителя трудового навчання намагався впровадити різні програми для гурткової  роботи та варіативної частини програми для 8 – 9  класів, поки не зупинився на "Трьохгранній геометричній різьбі" яка найбільше підходила до традиційних народних ремесел. Ця програма допомагає закріпити знання учнів про деревину, ії властивості, використання, глибше вивчити секрети деревообробки з тим щоб мати змогу свідомо вибрати професію деревообробного профілю.

Цей вид різьби найбільш доступний для учнів. Він не потре­бує складних інструментів (достатньо мати косий ніж). Для цього виду різьби можна використати практично любу деревину, причому композиційні комбінації ліній і трьохгранних узорів дозволяють створювати мотиви геометричного характеру.

Народні ремесла мають важливе значення в ду­ховному розвитку школярів, в їхньому естетичному і трудовому вихованні. Різьба по дереву сприяє гармонійному розвитку під­літків, вихованню у них працелюбства, колективізму, високих мо­ральних якостей, любові до рідного краю та його традицій. Також ці заняття відповідають духовним запитам та інтересам дітей, задовольняють їх потяг до знань, художній і технічній творчості.

Взявши в руки різець та зробивши перші узори учень відчу­ває радісний подив, виявивши, що він може створювати речі, які йому здавалися раніше нерукотворними. Школяр стає учасником процесу створення корисних і красивих речей.

Вивчення видів ремесел дозволяє одночасно з роз­криттям багатої духовної цінності виробів народних майстрів, формуванням естетичного смаку озброювати учнів технічними знан­нями, вести психологічну підготовку до праці, до вибору професії.

В останніх роки почав знайомити учнів з новим народним ремеслом – лозоплетінням. Цей вид ремесла не потребує значних затрат на матеріали та інструменти, і в той же час доступний для учнів як середніх класів так і учнів старших класів. Осінню разом з дітьми ходимо заготовляти лозу біля річки Дністер та на берегах місцевої річки. Але ця справа нова. Ще всіх секретів не знаю і я, тому ще не продумав в яких класах найдоцільніше використати лозоплетіння. Дівчата займаються українською народною вишивкою.

На заняттях по трьохгранній геометричній різьбі учні використовують основи багатьох наук - фізики, хімії, історії, літератури, які мають немале значення в загальній політехнічній і професійній освіті.

В процесі створення декоративних виробів діти на практиці застосовують знання по образотворчому мистецтву, кресленню, ма­тематиці, трудовому навчанню.

Орієнтуючись в своїй творчій діяльності на народні тради­ції школярі ніби—то відкривають нові естетичні властивості ма­теріалу, який вони обробляють і він стає під їхніми руками кра­сивим, корисним предметом.

Займаючись з учнями різьбою по дереву я дійшов до такого висновку що орієнтація школярів на народне мистецтво сприяє не тільки їх естетичному, але й активному трудовому вихованню.

Пояснюється це тим, що в цьому випадку естетично грамотно виконаний виріб одержує визнання серед учнів. Діти бачать, що їх творча і трудова діяльність проходить не марно. Це вселяє в них впевненість в своїх силах сприяє бажанню працювати і дальше настільки ж якісно і продуктивно. Таким чином, у нього немає незадоволення від виконаної роботи, навпаки він одержує мораль­не і естетичне задоволення від занять різьби по дереву.

Кількість учнів, які володіють фізичною спритністю, мануальними і технічними здібностями становить близько 65 %. Маючи практично орієнтоване мислення, вони праг­нуть до перетворюючої діяльності, цікавляться технікою, приро­дою, але при цьому мають порівняно низький рівень теоретичного мислення, який не дає їм змоги успішно засвоювати гуманітарні та природничо-наукові дисципліни. У педагогічній практиці психофі­зіологічні особливості дітей з практично орієнтованим мислен­ням, як правило, не враховуються, і це формує в них психологіч­ну установку неповноцінності, знижує пізнавальну активність, посилює образливість, розвиває інші негативні якості. Вони час­то потрапляють у число невстигаючих з теоретичних дисциплін і, не маючи істотних відхилень у розвитку фактично відходять від школи.

З метою допомоги учням з основ наук, профе­сійній орієнтації учнів, виявленню обдарованих дітей збираю таку інформацію про дітей:

1.    Інтереси і нахили (види і характер діяльності дітей,  нахили
майструвати, працювати фізично і т.п.), здібності до  техніч­ної творчості.

2.    Рівень самостійності в різноманітних видах діяльності  (нав­чальній, трудовій, ігровій).

3.    Улюблені навчальні предмети.

4.   Показники навчальної діяльності.

5.    Знання про техніку, технологію, конструювання, моделювання.

6.    Уміння читати та виконувати креслення, схеми.

7.    Сприймання просторових рішень.

8.    Особливості мислення  (наявність  практичного  і  технічного мислення).

9.   Рівень розвитку загально трудових якостей.

          Я думаю що зацікавив своїх учнів народними ремеслами завдяки введення занять про трьохгранній геометричній різьбі, лозоплетіння.

          Ознайомив учнів з такими професіями – столяр – червонодеревник, столяр – будівельник, тесляр, різьбяр по дереву, опоряджувальник, оператор, наладчик деревообробних верстатів.

          Можливо завдяки цій роботі  з дітьми, заняттями в гуртку, введення елементів ремесел на уроках за останні 5 років 6 випускників вирішили здобувати професію деревообробного профілю. Деякі мої учні вже закінчили своє навчання і працюють на підприємствах м. Чернівці. Всі вони здобували освіту в Чернівецькому ПТУ №5.